Бамбуковий пагін

У серці моєму бамбуковий пагін росте:

Тендітний, вразливий, та кожного дня він міцніє.

Це щось і прекрасне, й чудесне, й напрочуд просте,

Живе почуття, дивовижна незаймана мрія.

Це — сон, що бентежить щоночі й мішає думки,

Це — місяця подих, що в тиші торкається скроні,

Зітхання, стурбоване дотиком ніжним руки,

Це — щоки, що жаром палають в жаданих долонях.

Ховаю цю парость, та ріст не спинити тепер,

Вона, як й бамбук, розвивається досить помітно;

Життя в ній тріпоче відлунням прадавніх печер,

Малює, вживаючи цілого світу палітри.

Не знаю, навіщо я мушу рубати його,

Ламати, лишати без світла, води і повітря,

Якщо він лахміття зробив вже із серця мого,

Якщо я кохаю так палко, й без цього кохання не квітну.