Батько-майстер все руйнувати

У дитинстві тіні, відтінені болем,

Батько, майстер псувати казковий світ.

Дитинство втрачене, як вітер в полі,

Залишилося в серці, як темний спогад.

В тата тіні війни, не любові світло,

Поцілунки холодні, ніжність в невдачі.

Зіпсоване щастя, в дитинства весіллі,

Миттєвість радості в безодні смутку.

Та в серці маленькому, невже є віра,

Що любов несе світло, навіть у мороку.

Згублене дитинство вибудовується мрією,

Із руїн росте нова, мудрість і тепло.