Бджола зникає непомітно

Помовч! З життя серед бабок

Бджола зникає непомітно,

Щоб від згасаючого світла

Залишить зоряний пилок,

Серед тремтливих довгих вій,

Які, неначе край портьєри ,

Чи присуд комашиній ері,

Що передує грозовій.

Хрущі ховаються в пісках,

Дзижчить комар над підвіконням,

Ще - кажуть, що земля пласка,

Любов буває двостороння -

Скоріше брешуть, мов вірші

Щемливо болісно і тонко,

Як крик ляльковий крізь картонку

У довгі весняні дощі..