Без імені

Лежить тихенько труп у морзі,

Від нього смородом нестерпно тхне.

Його знайшли холодним на дорозі

Ніхто за старцем важко не зітхне

Він жив на вулиці, в коробці

І харчувався тим, що десь знайшов.

Щоночі розкладав вогонь у бочці,

Незавжди на ніч вистачало дров.

Але раніше він не був бездомний,

Була у нього жінка і рідня.

Одного разу він “очуняв” непритомний.

З тих пір у злиднях жив щодня.

Життя покепкувало над нещастним,

За мить позбавивши всього.

Тепер лежить тихенько тут погаслий,

Й ніхто не знає імені його.