Без тебе навіть дихати не можу

By Людмила Васильєва

Без тебе навіть дихати не можу,

Не бачу світла сонця угорі,

Молюсь! Але не чую голос Божий,

Не розрізняю звуки й кольори.

Без тебе взагалі я не існую,

Без голосу твого нема життя,

Своєю кров`ю твій портрет змалюю,

Щоб не пішов твій образ в небуття.

Щоб через п`ять чи десять тисяч років,

Знайшов його допитливий шукач,

Та відтворив детально крок за кроком

В тім полотні – душі моєї плач.

То буде мій останній подарунок,

Останнє у любові зізнання

За знищений тобою мій розсудок,

Коли раптово зник одного дня.