Без тебе

Без тебе важче дихати й апетиту немає,

без тебе в світі потопаю.

Без тебе день не день, а ніч вже більше не ніч,

без тебе пісень не звучить уже безліч.

Без тебе сумую зранку і до ночі,

без тебе від сліз розриваються очі.

Без тебе болить щось в середині, ниє,

без тебе серце холодне і виє.

Без тебе кричу і голос зриваю,

без тебе все менше я Бога благаю.

Без тебе боюся ходити по краю,

без тебе молюся, та й те забуваю.

Без тебе не хочу нічого робити,

бо ти надиха всього-на-всього жити.

Без тебе не мрію, не вірю, не бачу,

а тільки волію не втратити вдачу побачитись знову й поглянути в очі, які так сняться мені всі ці ночі.

Без тебе всі зорі нічого не варті,

а Місяць упав від нестатку азарту.

Без тебе горіти вогонь більш не хоче,

а сонце ховається десь позаочі.

І вітер вже стих, і ріки спинились,

і гори й будинки чомусь повалились.

І світ цей руйнується, доводиться в хаосі жити,

й немає більше де себе діти.

Як бачиш, без тебе у мене нестачі -

повільно глузд втрачаю і шукаю вдачі,

чекаю на березі моря нагоди,

а як щодо тебе й твоєї погоди?!