Без тебе

By Юлія Рябченко

Без тебе

Written 2024-02-19

Виявляється, я можу без тебе жити,

сміятися вголос, дивитись Сола,

чарку текіли з кумою вжити,

лизнувши з долоні дрібної солі...

Виявляється, я можу без тебе спати

під звуки сирен і собачий гавкіт,

не чути шахеди, ракети, гармати,

згвалтований схід і "стурбований" захід...

І звичка не зникла усе рахувати -

дерева, стовпи - лише сльози на "двісті",

і світ не зникає нестерпно пихатий,

це так мене бісить... це так мене бісить...