Безмежність ти куди ведеш мене

Безмежність ти куди ведеш мене,

Для чого з мене жертву сотворяєш,

Життя мов зірка з неба промайне,

А ти від нього щастя відхиляєш.

І радості в житті що зорь вночі,

Багато але дуже вже далеко,

Для мене ж лише полум'ям свічі

Тріпочуть в серці часом світло й спека.

Чому жаліє вічність доброти

Аби душа не мерзла у безодні

Коли піде стражденна за світи

Шукати очі лагідні Господні.

Чому завжди зі мною тоскний сум

Якому ради від життя немає,

А звідусіль дзвенить глузливий глум

Що сенс життя по крихті віднімає.

Безмежність, я тобі не підкорюсь,

Таким як є упертим буду жити,

Щодня щосили з вічністю борюсь

Щоби у Бога ласку заслужити.

Безмежність, я не жертва, я борець,

Який вже є, як можу так і б'юся.

Мене таким у світ привів Творець

І я лише йому в житті корюся ...

26.02.2021