“Безневинним жовтавим гроном”

Безневинним жовтавим гроном

Вона ще йшла жовтаво, без вини,

І сині сльози билися червоно,

Як об каміння стиглі кавуни.

Вона ще йшла: півсмерті, півпримари

Модерним привидом на шпильках між людьми

І сірих брів дві золоті примани

На переніссі тіпались крильми.

Всі думали, одначе, і судили,

Четвертували поглядом її…

Злітались солов’ї до свіжої могили.

І сивіли від співу солов’ї.

1963