Безодня

By Юлія Рябченко

Written 2026-03-14

Не вдивляйся в безодню, не оббивай поріг,

вона вже мене обіймає, так, як ніхто не зміг,

душу цілує, як перший останній сніг...

тож молися богам і міцніше стискай оберіг...

чуєш цей сміх?

ти як завжди не встиг...

ти як завжди ...

ти як...

ти...