БІЙ З МОСКАЛЯМИ

Що за кров на пшеничному полі

розтеклася аж ген до рова,

де хитались самотні тополі,

де хилилась додолу трава.

То гойдалися маки червоні,

потопали неначе в крові.

Пробігáли налякані коні

після вибухів, ледве живі.

Хлібом дихало стигле колосся,

та про кров нагадав маків цвіт.

Тож бійцям від поранень здалося,

що вони покидають цей світ.

Їм би вижити в цій круговерті,

не потрапити в пастку, в полон,

хоч на мить відвернутись від смерті,

перейти цей страшний рубікон.

Так, це кров на пшеничному полі

розлилáся по рідній землі.

Стали свідками бою тополі,

що програли лихі москалі.