Біла Церква

Вечір був, та ще не смеркло.

Край дороги паслись коні.

Проїздили Білу Церкву —

їли яблука червоні.

Світ стояв такий прозорий,

Аж зітхали луки сині!

Золотим світились гори —

В серці світло те й понині.