Білий шовк з сріблястими квітками

Грудень не чекає кращих днів,

Поділивши два Різдва частково,

Подарує всім чарівне слово, -

На свята він трохи зголоднів.

Як примара, сон від року рік,

Обирав шалені ритми ночі,

До зимових квіточок охочий,

Він, дванадцятий, раптово втік.

Як, чому, все ж плутає між нами,

Дискутує з краплями дощу,

Найтепліший., як же відпущу,

Білий шовк з сріблястими квітками.