“Білокорі берези на тихій розмові із кленом”

Білокорі берези на тихій розмові із кленом:

я їх слухаю заздро: ось цю треба б вивчити мову!

Дуб листи мені пише, а я їх збираю і знову,

хоч милуюся ними, читати їх я — неписьменна.

Дерева, мої любі, що скажете ви про людину,

що, мов циркуль, накреслює світ із собою у центрі?

Скільки вас полягло — щонайкращих землі монументів —

задля примхи проґресу, що часто веде у руїну…

198-?