Білосніжка з чорним волоссям

Я Білосніжка, милa й добра,

з чорним волоссям, мов ніч без місяця.

Спала з сімома гномами —

але не для того, щоб бути тихою лялькою.

Кожен мав свій характер:

один бурчав, як старий будильник,

інший крутив носом, мов критик у театрі,

а ще один просто вчив мене рахувати зірки.

Я слухала, сміялась, і трохи керувала,

бо хто сказав, що принцеса має бути без голосу?

Моя доброта — не слабкість,

а суперсила, яка б’є тих, хто забув про повагу.

І коли хтось питає: “А сім гномів — це не багато?”

Я сміюся: “Скільки треба для щастя, стільки й має бути.

І я щаслива, бо можу бути собою

— милa, чорнява, але нікому не належу”.