Більш не торкайся до моєй душі...

Більш не торкайся до моєй душі

Все час давно перетворив на попіл

Де море було нині комиші

І замість поля мури та окопи.

Не забринить розірвана струна

То вітер в небі проводи гойдає

Тепер вже точно допила сповна

Ту чашу, що так вперто оминаю.

Бо ж треба мабуть жити як і всі

Не ворушити у багатті попіл

Більш не торкайтесь до моєй душі

Тут відтепер фортеці та окопи.