Більше неба

Коли я тут, а серце у космічній далі

Коли десь там народжене життя,

А я сиджу сама собі в печалі

І світ сам створює моє буття.

Коли так хочеться злетіти в небо

Так крил немає лиш тягар кайдан

А що, як схочу я до тебе,

А ти поглинутий в цей океан.

Я скину всі кайдани і полечу таки у небо,

І з висоти побачу твого серця жар.

І більш в житті нічого вже не треба,

І навіть тих безмежних хмар,

Лиш бути поряд вічність біля тебе

Й щоб не затух кохання нашого пожар.