“Битий небитого повезе”

Битий небитого повезе.

Так і не навпаки!

Так, бо коли, як у казці все,

значить, ще є казки.

Доки ще ватерка палахтить

й люлькою дід пахтить,

доки мете хоч така зима,

сядемо кружкома.

Чом же похнюпився наш кавкар,

дідо-всевідо наш?

Денно і нощно його товар

оберігає страж.

Ні, не товар, ні, не ремесло!

Без вікон, без дверей

вижив наш дух,

    бо його живло —

віра сліпих людей.

Радуйся, діду!

Старче, присядь,

знову нам розкажи,

як брали штурмом злу непроглядь

вічні Іван і Жид.

Сходьтеся, дітки, в коло тісне.

Згибіє зло земне —

ватра (на всій землі) спалахне,

й добрий дідусь почне.