«Битими шляхами, побитими»

Битими шляхами, побитими

…буряк рясно поле вкрив…

рипіли вози, гарби —

йшли: час вів.

Співали пісні голосно,

а на розі висвистував димар.

Далечінь вабила, вигравала

(кольорами: фортеці),

а позаду обізветься

пітьма.

Та невже то, братці, нема далі шляху?

Та невже то завше золотеє поле?

Ой ти моя чорнобрива воле!

Тільки далі шукати тебе…

Тільки далі!

…І в душі захлюпочеться дзвін.

…Молотки! Молотки!.

…Далі. Далі!.