Бо ти завжди солдат

Відгриміли бої,

Ти залишився жити

Доля так наказала:

Хліб ростити, косити.

Спомин серце стиска,

Вночі рани болять,

Та ти видержиш все,

Бо ти завжди СОЛДАТ.

Заросли вже дороги

По яких ти пройшов,

У житті, як в житті,

Щось згубив, щось знайшов.

Та в душі звучить завжди

Воєнний набат:

Ти живеш за уставом,

Бо ти завжди СОЛДАТ.

А роки, що пройшли

Миготять як шляхи,

З кожним роком все важче

Їх долати, іти.

В рюкзаку за плечима:

Війна, праця, інфаркт,

І несеш ти цю ношу,

Бо ти завжди СОЛДАТ.