Бодлер

В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах

Ростуть, звиваються химерні квіти зла,

Подібні до очей жіночих і звіриних, —

В пекельному раю його душа жила.

Лякати буржуа, назватись людоїдом,

Що хтів би скуштувать малесеньких дітей;

Впиватися гірким, самотним, тонким медом

Нездійснених бажань і неживих ідей, —

І бачити в вині безстидної таверни

Вино Причастія, єдину кров Христа…

Хіба таке життя, потворне і химерне,

Не зветься: красота?

1920