Бог помер у 33-му

Бог помер у 33-му, хіба ви цього не знали?

Розчинився, наче дим у хмарах.

Забив на людей, музику, кіноіндустрію,

Пішов у запій, і зник у травах.

Бачили його в товарняку на вокзалі.

Бог помер у 39-му, це всім і так відомо.

Розтанув, наче сніг весною.

І з посмішкою Джоконди сховався у себе вдома.

Та не виходив.

Бог помер у 14-му, наскільки я пам'ятаю.

Стежкою пішов на північ у подертих сандалях,

Присів на крижині, відпочив, випив чаю,

І розтворився у льодовитому океані.

Бог помер у 22-му, та ніхто не звернув уваги.

У нього своя відповідальність, свої божі справи.

З кожним пострілом бог помирає для когось,

Бог помирає постійно у наших стінах.

Але й кожного дня хтось свого бога знаходить,

Хтось просить милостині у нього.

Бог помер і для мене, на те його воля!

І звільнив комірчину у моїй пам'яті.

Памяті, яку я залишу справжнім героям,

А правду можна шукати і без бога.