“Боюсь поворухнутись тишина”

Боюсь поворухнутись… тишина…

Я ще не знав такої легкості й свободи:

Чи то весни колиска запашна

Мене гойднула в чисті небозводи,

Чи, може, хто з благословенним словом

До мене в душу стиха нахиливсь…

Не знаю, хто… не бачу… озовись!

У мене все на відповідь готово!

Нема нікого… тиха тишина…

Гойдається колиска запашна,

Течуть небес зелені й сині води…

Думки невиказані стали за порогом,

Рости, моя розбуджена тривого!

Я ще не знав такої легкості й свободи.

1957