Болить

By Вікторія Поварніцина

Болить

Written 2025-10-20

Болить мені недоля наша,

Мов лезом скошена трава,

На груди впала голова,

І поглядом дивлюсь незрячим.


Моя країна у вогні,

Я прихистку прошу у Бога,

Моє нещастя за порогом,

Із серця видушу сльозу.


До твого лона пригорнусь,

Земле, охоплена війною,

Навік зріднилась із тобою,

Як Фенікс, знову я здіймусь.


Народ мій іще встане із колін,

Оплаканий, обкрадений судьбою,

Я вмиюсь вранці чистою росою,

І серцем доторкнусь твоїх глибин.