Болунго і його смерть

“Ти  старий  і  немічний”,

Сказав  хамелеон  Болунґові.

“Віддай  мені  свою  рогату  худобу,

Нехай  я  посію  місяць”.  —

“Змилуйсь,  хамелеоне,

Почекай,  як  стане  світати,

Тепер  великі  тіні,  і  я  тебе  погано  бачу”.  —

“Не  зволікай,  Болунґо,  і  не  викрешуй  вогню,

Віддавай  рогату  худобу,

Тобі  не  прийдуть  на  поміч”.  —

“Змилуйсь,  хамелеоне,

Візьми  жменю  води  з  глечика,

Що  поставили  мені  в  головах

Замість  свічок  до  ранку”.

Так  кажуть,  щоночі

Болунґо  розмовляє  зі  своєю  смертю.