Боні і Клайд

Коли зорі спілітаються в танці

Тихий вечір шепоче пробач

Я побачу тебе на світанні

З ясним сонцем що сходить в цей час

Ми подивимось в очі кохані

Зрозумієм багато чи ні,

Я б любила тебе довічно

Якби зміг залишитись ти.

Життя сплело не даром ці долі,

Недарма ми пересіклись.

Ти навчив мене жити доволі,

Я навчила тебе любить.

Ці моменти, емоції щастя

Світ що біг навкруг нас бігом,

Ми були як ті Боні з Клайдом,

Вище неба і вище зірок.

Так буває в житті лише раз

Пишуть в розповідях поети.

Ми кохали, прекрасний був час

Та не вічна ця наша поема.