Босий студент

By Павло Глазовий

Цілий рік студент провчився майже без просвітку

Та й приїхав відпочити до батьків улітку.

Вклала мати сина спати з дальної дороги.

— Що він тільки, — каже батько, — узува на ноги.

Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки.

Колись отак узувались безпритульні вурки.

Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку,

Довів якось черевики синові до толку.

Син уранці підхопився, скочив на підлогу.

Що за диво? Не налазить черевик на ногу.

Батько збоку утішає: — Не журися, хлопче.

Нога в тебе чималенька, за півдня розтопче. —

Син хитає головою: — Думали б хоч трішки.

Нащо було зашивати нові босоніжки?