Божественна скульптура (250)

Вона лиш статуя богині неземної,

а я - примат, що тільки з пальми зліз.

Милуюся я нею лиш одною,

тут тільки я, вона і теплий ліс.

Із каменю космічного ґатунку,

творець зліпив її під свій каприз.

Бо від її краси немає порятунку,

і він це знав, тому сюди приніс.

Та я знайшов цю неживу красуню,

і біля неї так провів всю ніч.

Бо відірвати очі не вдалося,

допоки голова трималась пліч.

Але цю вроду не зрівняти з чимось,

таких тендітних виробів немає.

І я залишусь тут, іще подивлюсь,

її краса мене без слів тримає.