БОЖЕВІЛЬНО-ЗАПЛУТАНА

БОЖЕВІЛЬНО-ЗАПЛУТАНА

Досить на мене все тиснути.

Досить красти в мене повітря.

Я хочу на день лиш зависнути,

але залишитись десь в титрах.

Я хочу забути, закинути,

всі буденні трабли - до біса.

У спокій душею поринути,

але доля все тисне і тисне.

Я хочу свідомість очистити

детально усе переглянути.

Я хочу на ніч лиш зависнути,

але не на вічно розтанути.

Я хочу втекти та закритися,

досить вже, важко так дихати.

У спокій душею б розбитися,

але щоб знайтись колись крихтами.

Хочу все, що погане, розлити,

найтемними-темними краплями.

Не кради в мене, доле, повітря,

але не давай його надто ти.

Мов залежна не зможу відвикнути.

Божевільно зависну у просторі.

Досить, доле, на мене так тиснути,

дай повітря хоч малими дозами.

На день хоч я хочу зависнути,

хай вірус поїсть всю систему.

І думки всі до біса закинути,

але трохи лишити в поему.