Брама

відчини переді мною ковану браму у місто

небо над яким нависає замахом

небо над яким нахмарене ніби синець під оком

й де на перехресному допиті вітрів

заламуються перші молочні крила

відчини переді мною стару браму у місто

де плечі сутуляться від власних важких поглядів

де криміналісти розпізнаю́ть за відбитками печалі

де троянди знов здичавіли й тепер

лишають заточені колючки одразу у грудях

відчини переді мною металеву браму у місто

над яким Господня долоня стиснута у кулак

чиї баштові дзиґарі втратили почуття часу

чий гімн фальшує ніби спів вокзального прошака

чиї демагоги і ті вже ледь зводять

слівці зі слівцями

відчини переді мною браму

і вийди за неї

вийди за мене

вийди

28.06.20