Брунька

By Ірина Вірна

Written 2025-03-29

Ти розквітнеш, неодмінно розквітнеш,

Зачаруєш погляди, кинуті повз.

Ти наллєшся красою по вінця,

Ароматом свободи наповнишся.

Знов.

Пригадай, як минулої весни

Тебе пестив вітрець.

Це ж було!

Пригадай, як пелюстки воскресли,

Потім саван зняли. Перед сном.

Відпочила за зиму? Прокинься!

Розквітай, неодмінно цвіти.

А якою ти будеш завтра?

Різнобарвною? білою? Чи...

Брунька. Ти.