Будемо жить

By Неоніла Гуменюк

Written 2017-06-14

Ген у вирій, за обрій далеко-далеко

Наше літо квітуче забрали лелеки,

І на коси упали нам сивії роси,

Це вже осінь життєва прийшла, уже осінь.

Тільки в серце своє не впускаймо її,

Хай ще довго витьохкують там солов"ї.

Хоч невтомної праці дозріли плоди,

Кожен з нас почувається ще молодим.

І здоров"я підводить,не ті уже сили

Та добра і снаги джерело не зміліло,

А нестримним потоком біжить і біжить.

Творчих задумів - море.То ж будемо жить!

2015 р.