будинок "слово"

сигарети в кожній кімнаті, друкарські машинки і дим

будинок повний амбітних митців, романи й перекур поміж тим

Хвильовий, Сосюра, Тичина, Вишня, сотні інших. спільний обід

вони навіть не підозрювали, який за ними залишиться слід

Харків. 1930 рік. будинок у вигляді літери «Ес»

постійна творчість, романи, поезія. репресії, смерть, згвалтування і секс

будинок «Слово» першочергово як синонім до перспективи митців

буквально за декілька місяців він став антонім для перспектив юних борців

найбільш уважним співрозмовником в телефоні завжди було третє лице

телефонні розмови, прослуховування в кожній кімнаті третє лице завжди знало все

найсвіжіші новини воно нотувало на друкарській машинці, приховуючи це ціною життя

воно знало, що дівчина любить не червоні тюльпани. вони мають бути чорні і рівно пʼять

у селах був голод, люди помирали щосекунди, трупи були навколо

в той час, як суворий контроль не дозволяв покидати будинок «Слово»

не дай Боже митці напишуть про це, бо радянський народ потребує інших поем

твори з цього будинку не могли вийти за межі столу. кожен хто жив там - уже був бійцем

розстріляне відроження. митців так лагідно завели у тюрму під назвою «будинок «Слово»»

Хвильовий був страшенно боляче закоханий у тринадцяте число, любов сягала горла

саме в цей день він показав приклад справжнього творця. я - романтика вистрілив в голову

передсметна записка, самогубство, твори. це все, що залишилось від справжнього героя.

він надіявся, це не повториться знову