Будівля майбутнього

Праця титанів,

Зоряних сердець!

Не перестане

Їх вільний герць.

Високо тоне

В повітрі, мов птах;

Хто ж тобі, доме,

Виведе дах?

Тендітні й слабі

Проклинають наш труд,

Бо для них у тобі –

Тільки галас і бруд.

Їм ніжних пісень

І мелодії рим!..

Їм – розкіш Атен,

Їм – гордий Рим.

А що ж таке – Рим?

Це тлінь віків, –

Його день, його спів

Ще старим догорів.

Наш час не стоїть,

Він летить, а не йде.

Башта найвища

Завтра впаде.

Доки збудуємо

Радісний дім,

Не буде ні башти, ні вас!

У танку молодім

Крутиться час.

ІЗ ЗБІРКИ “МОТИВИ”, ДИФІРАМБИ, 1925 р.