“Будні тут тобі про свято”

Будні тут тобі про свято,

а про свято — будні правлять.

Хоч занадто творчу хату

пильні погляди буравлять,

хоч твоє зголіле серце

тут обмацують руками —

не зважай на те, не сердься:

те одвічне, що над нами,

стріли повиймає з рани

і губами обцілує —

адже хвиля пожадана

убиваючи рятує.