Буду жити, щоб жила Вкраїна

Постріли. Кулі. Ніч.

Душі летять врізнобіч.

Спалахи. Морок. Жах.

Кров зріє на вітражах.

Мамо! Тату! Вже йдуть!

Квітку рум’яну зірвуть…

Я житиму в крихтах цих дат…

Хлопчику, кинь автомат!

Де ти? По тебе йду!

Руки немов у льоду…

Ні, я не вірю! Живи!

В жалобі схилились церкви…

Сьогодні так сонячно в нас,

В мого серця міцний каркас!

Я не стану до бою , прости,

Замість віршів не хочу хрести…

Матусю, вразлива я надто,

Та цими рядками крилата.

Хай звірі ковтають слину,

Буду жити, щоб жила Вкраїна.