Була в кожного з вас гульвіса

Була в кожного з вас гульвіса-

Неморальна примхлива баба,

Що знімала сама завісу,

Віддавалась твереза й п’яна.

Була в кожного з вас тямуща,

Неприступна мала дитина.

В книгах своїх шукала щастя

І уроки слухняно вчила.

Була й дивна смішна дівиця,

Що незграбно-шалено жила.

Майструвала криві полиці

Й малювала на спинах крила.

І вдавалося кожну вхопити-

Проковтнувши, сміливо запили!

А любити? А просто любити..?

Чи Ви, може..і ще не любили..?

Та була ще така дівчИна-

Надважлива чиясь потреба.

Ніби витончена хмарина..

У словах її жило небо.

Тиха була і недотепна.

І для когось, на жаль- нудною.

Але з Вами -завжди відверта,

Але з Вами- завжди собою..

На вустах її смак мигдалю.

Ними пестила Ваші руки.

По ночам, Ви, дурні, стогнали

Від небажаної розлуки.

І багато жінок здобували,

І робили жінками дівчаток,

Крім цієї, яку Ви кохали..

Однієї на цілий десяток.

І не дві до гола роздягались.

Вам на всіх не ставало сорочок,

Та одна лиш

у серці зосталась,

Як незайманий

ласий шматочок..