Були були

дисоціативне

звечоріле небо ніби вимучена душа,

чи навпаки.

полишає всі справи аж зранку, коли вставати.

а до того у снах їй приходять невірні знаки.

де ж ви були були, зрадливі, коли шукала?

спи, моя, бо прокинешся, вже забувши,

ляж, як сонце, на горизонт, а тоді крізь нього,

пошукай десь, де я не знаю, свої сліди –

знаки, що залишила сама для себе.

де ж ми з тобою були були

щойно,

до того, як стала рука писати?