“Були ми в натовні Не знаю, як це сталось”

Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось,

Що люди роз’єднали нас. Тебе за руку

Тримав я міцно, та лиця твого не бачив.

Почувши раптом крик, я випустив долоню;

Можливо, ти від болю скрикнула? Даремно

Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди

На мене почали недобре поглядати,

Бо я хапав за руки їх. А ти пропала.

Нарешті хтось мене піймав за лікоть. “Злодій,

Дивіться, злодій тут орудує!” – він рявкнув.

Я перестав тебе шукати. Мені на очі,

Такі смішні в день празника, набігли сльози…

***