були поряд не один день

By Єлизавета Замана

були поряд не один день

і не рахували часу

тепер кожен шукає дзень

тепер кожен у чашу сум

заллємо додавши цукру

ти маскуєш його молоком

цукор тане від швидкого руху

надто солодко стало обом

ми ніколи не мали правил

та тепер все ж існує одне

хоч крапку на три сам поправив

та серце навіки холодне

тож втікаєш від мене тишком

як байдужий дворовий кіт

і дізнаємось якось ранком

що на захід ти, я на схід

втікаємо самі від себе

дУрні чи просто дурнІ

мені без тебе не треба

мені без тебе страшно й у сні