Було

Було - хизувався, що дока життя.

було - ображався на себе, нікчему.

До хмар підіймали удач почуття,

поразки неждані вертали на землю.

Було - немов янгол свій захист забрав,

утомлені крила сховав за спиною.

І я на коліна покірно вставав,

молив, щоб пробачив, не нехтував мною.

Було – як монах я, із себе гнав чорта.

І каявся щиро і знову грішив.

А мрії штовхали із зони комфорту,

у прозі буденній шукати вірші.