Бунт (86)

Нічні думки здійняли знову бунт,

вже місця мало їм у тій макітрі.

Ніби з-під ніг там зник і навіть ґрунт,

і кольорів немає на палітрі.

І подушка відчує ріки сліз,

почує всі думки, переживання.

Сльоза потрапить навіть до валіз,

з якими покидають сподівання.

І коли ангели почнуть собі ридати,

і у дзвіницях запанує смертна тиша.

Тоді і ядра полетять в гармати,

тоді й на серці стане холодніше.