«Був монастир, а в нім черці»

Був монастир, а в нім черці  —

відлюдки тихі, богомільні

і в’язні віри добровільні,

що в божому жили страсі

і словом правди та хрестом

боролися колись з гріхом.

Тепер вже тих черців нема,

свічки не сяють в їх святині,  —

там сірий пил і сіра тьма

покрила стіни всі і скрині.

А в скринях порох, динаміт,

арматні кулі і патрони

лежать для миру оборони…

Сим знаменем здобудеш світ,

а не хрестом на хоругві

і проповіддю о любві!

Дивись: на храмі громозвід,

де перше хрест був на дасі.

Так треба, щоб огненна сила

другої в скринях не спалила

і щоб бутний* був у страсі!…

Дивись: отся душа нещира

апостолом зоветься мира,

пильнує вічно магазину,

щоб ти спокійну мав годину,

трясеться над твоїм спокоєм

і мир здобуде хоч  — розбоєм!

1891

*Бутний  — зусхвалий.