«Був у нас мужик колись»

Був у нас мужик колись,

Що їв хліб і сало, –

Днесь такі перевелись,

Хліба всім не стало.

Був і піп у нас колись,

Працював, як люди, –

Днесь такі перевелись,

І вже їх не буде.

Був співак у нас колись,

Що співав «Буй-Тура», –

Нині в нього, подивись,

Банкоагентура.

Твердоруський був колись

З чорним піднебінням –

Нині смирним став, дивись,

Лядським сотворінням.

Народовець, прогресист,

З кутасом мав шапку –

Нині, смирний канцеліст,

Лиже старшим лапку.

Вільнодумець, що робив

Богу все об’єкції,

Нині смирно йде, ади,

В Юр на реколекції.

Боже, що за дивний світ,

Що за переверти!

Чи сміятись, чи жаліть,

Чи просити смерти?..

1881–1893