“Бувають хвилини спокою порожнього”

Бувають хвилини спокою порожнього,

Без бурі,

без болю,

без волі…

В безодні знесилля німого

Дрімають придушені болі –

А серце байдужне до всього

Непевного, злого, тривожного.

Здається,

що ти десь далеко закинутий

Від радощів, суму та й горя…

Здається, що все тільки спиться

На споді глибокого моря –

А десь над тобою сміється

Світ сонця, тобою покинутий.

ІЗ ЗБІРКИ “НА ГРАНІ”