Бузок
Written 2026-01-06
Прийшла весна і я зраділа
Промінню сонця у вікні.
Життя самотнє я рішила.
Змінить в наступні вихідні.
У мене виникло бажання :
Влаштую я собі пікнік.
Зібрала кошик без вагання:
Чайок, цукерки і бісквіт.
Дмухнув бузковим ароматом
Той парк, що за моїм вікном.
Я по алеях погуляла.
Ніхто не Ішов за мною слідком.
Коли на лавочці сиділа
Ішов повз мене чоловік
Він сісти поряд попросився
І мій підтримати пікнік .
Красивий, статний чолов'яга.
В руці розквітнений бузок.
На мене ж він звернув увагу.
Я червоніла від думок.
Зі мной поводився поважно,
Поклав між нами той бузок.
Сподобав мій бісквіт домашній.
З цукерками попив чайок.
ПотІм сказав, що випадково
Знайшов у парку, що шукав.
"Ви завтра будете тут знову?".-
Сором'язливо запитав.
В цій довгожданній фразі голос
В душі луною зазвучав.
Яскравим стало все навколо
Ось, думала, мій час
настав.
Сказав мужчина:"Поспішаю
Мене чекАють у воріт.
Як завтра будете,
до чаю
Візьміть цукерки і бісквіт.
Вже зачекалася дружина.
Я вдячний вам за ваш чайок."
Промовив, і пішов мужчина,
Забравши із собой бузок.