це дім

Дім – це для повернення і покидання,

Взаємопорятунку в настрої скрутнім,

Всерозуміючого вчасного мовчання

І сміху щирого й лункого наче грім. 

Це дім.

Дім – це для цілунків на ніч, слів «добраніч»,

Декламування віршів ніжних перед тим.

У його стінах сни – не збитків дня параліч,

А дні із думкою про нього – наче сни. 

Це дім.

Дім – це і для мене, і для тебе і для нас,

Не просто схованка від зовнішніх вітрів,

Але й не колізей протистоянь й образ.

Терпіння. Шана. Визнання. Нон-стоп. 

Це дім.

Дім – це для, завжди, «куди» та «звідки».

І існування не скидається на сірий лімб,

Коли в життя твого є небайдужі свідки.

Тоді й депресія не вогнище, а дим.

 Це справжній дім.