“це потреба бути — все одразу”

By Іван Андрусяк

це потреба бути — все одразу

сплюснути розпечене лице

нидіти хворіти псоріазом

пахнути дешевим ялівцем

вибирати з кожного по жмені

солі порятунку і жінок

і стирати звивини шалені

доки не зачинено шинок

осене таке твоє ристалище

чорна і коричнева сльота

статися допоки все не сталося

здатися допоки самота

і не хлібом — синьою вервечкою

безконечних дідових церков

тихо зупинитися над реченням

і перечекати рубікон