цеце

у тому вся сутність нервових робіт

гаюсь в калюжі за крок від воріт

тремчу хаотично Блискавкою

що в русі не може рухатися

що вічно приречена смикатися

і потай це хтось намалює

хто ніччю полює

волосся нестерпно лоскоче лице

я гаюсь в калюжі як муха цеце

сторін не існує, існує кільце

я зараз скажу, що земля

це насправді яйце

вуаля

пристара потойбічна омана

з приймача імпульсує нірвана

жодна зміна не виправить схильність до змін

відчуваю напружені зв’язки колін

ніби зважено йду вздовж лимана

і паризький розгойдую сплін у руці

найскладніше мине у кінці