цегла

я - цегла у стінах між нами

й не знаю чи впаду до землі

матеріал між людьскими тілами

і лиш глина на їхньому тлі

я - стіна, а всі люди лиш цегла

я тримаю в собі цілий світ

я хатина, хоч свою й немаю

а всі люди - то вікна мої

я - лиш вітер, коханням зриваю

листя вмерше на гіллі чужих

я всі стіни собой розбиваю

і кидаю в слід ще жменю слів

я - поезія, я не вмираю

люди - очі, бездонні листи

я читач і всю вічність читаю

мову стін, що так хочуть знести